— Озирнись на своє життя. Що ти бачиш?
— Відкриту рану…
— Хіба кровоточить вона?
— Дуже сильно. Мені погано.
— Скільки болю тобі завдали?
— Так багато, що я помираю.
— Чи є вихід, люба, скажи?
— Немає, це точно. Немає.
— Що є радість для тебе, скажи?
— Вітру шум, спів птахів і зорі.
— То хіба смуток вартий сліз?
— Варта всього любов ця, сорі.
— Може серце зумій вже стишити?
— І не думати ні про нас, ні про нього?
— Щасливішою точно станеш ти…
— Так, можливо. Та є лиш тривога.
— Так завжди, коли все ламається…
— Я не зламана, просто дуже погано.
— Заросте, заживе, все забудеш ти.
— Років десять як, й досі — рана…
© 2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023473
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2024
автор: VOSKRESENSKA