У хащах з тернових містерій,
В хатах істеричних племен,
Тавро й годувальник сирени
Сповзають з похилих рамен.
Здавалося б дурість вщухає,
Здавалось - [b]Триглав*[/b] на коні.
Та тінь однолітня згасає,
І духи, як чад від борні.
Піднімем же кухлі глибокі,
Сполохавши берегом сов,
Щоб терену в гнізда високі
Зозулі підклали любов …
Скульптура
Marie-Jose van der Meer
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023492
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2024
автор: bloodredthorn