Рими вплітає в волосся дівчинка-вітер.
Свіжі, барвисті, наївні, смішні, польові.
Ніч чавить день. Трави стигнуть сльозою налиті.
Сперті рулади нашіптують мертві живим.
Зайде ніч третя. В легенях забракне повітря.
Слово ладнай, не пусти в себе всесвіту зло.
Плід ефемерний до ґрунту обсиплеться житом.
Зійде весна, забуяє строкате зело.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023498
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2024
автор: Пісаренчиха