До ДНЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА
ФАКЕЛЬНІ ВЕЖІ
ПРЕВЕНТИВ: Пригадалося, як в одному із художніх фільмів ще у шкільні роки побачив, що на вежі козак розпалив ватру, подавши сигнал про наближення ворога. Це спонукало поцікавитися ними глибше, написати такі рядки і вірш. ОТЖЕ: Факельні або сигнальні вежі, коли на сторожових конструкціях з твердого дерева чи каменю сотні або полку, запалювали купу соломи/сіна, хмизу (змазаних дігтем)/смолистої деревини, інколи смолоскипи, що використовувалося на козацьких землях, зокрема Запорозької Січі. Вони розміщувалися на височинах і уздовж важливих шляхів, звідкіля ліпше видно місцевість, щоб попереджати своїх про небезпеку, де необхідно швидко передавати інформацію на чималі відстані. Факельні вежі служили для захисту від регулярних набігів татар, османів та інших ворогів на козацькі землі.
В нічній імлі, де вітер грає,
сіяють вежі, бо палають.
Вогні танцюють аж до неба,
бо козакам тоді так треба.
О, вежі Факельні, козацькі,
щоб сотню не застать зненацька:
на них соломка запалала,
про небезпеку сповіщала.
О, вежі Факельні, козацькі,
щоби не бігти навпомацьки:
світила й вартові дороги,
щоб рідні бачити пороги.
Козак свойого упізнає.
Хоча і ворог про них знає?
Під світлом лиця оживають,
для них по-різному палають.
Як маяки в степній безодні,
вони ніяк не є безмовні –
вогнева мову свою мають
і цим себе так виражають.
О, вежі факельні, – сигнальні,
ви стоїте, як свідки давні.
Вогонь сердець ваш не згасає,
про них козацтво завжди дбає.
Від часу давнього й донині,
ви у музеях, в Україні.
Та ваш В о г о н ь й тут промовляє,
бо історично він палає...
В.Б. 4.Х.2024 р.
De-facto: Історичне значення Факельних веж полягає в тому, що вони є важливим складником української військової історії, оскільки символізують кмітливу пильність, готовність до оборони та здатність козаків швидко мобілізуватися для відбиття нападів. Нині Факельні вежі є популярним мотивом в українській культурі, мистецтві, кінематографові, літературі, нагадуючи про славне минуле Українського козацтва.
[b][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023547
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2024
автор: Зореслав Благомирів