Коли ковзають миті у вікні машини,
Розумієш, що варто щасливо жити.
З легкістю приймати й відпускати
Дні й людей,
Ніколи не зачиняти дверей
Назавжди:
Уявлення в кожного cвоєї правди.
Музика, що з динаміків лунає,
Любити нас закликає
Ті миті, що випали на долю,
Хоч десь і довелося з'їсти пуд солі.
Цінуємо тих, хто розділив з нами
Дрібку солоного.
Радіємо з тими,
Хто прийшов на солодке.
А човен життя пливе для всіх неминуче,
І там за порогами
Кожного зустрічатиме обрій.
04.10.2024.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023597
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2024
автор: Ростислав Сердешний