Місто це оніміло
Бо твій голос не чути, лиш вітер
Й лист сухий біля ніг
Шурхотять, мов касети старі.
Як художник невмілий,
Що зламав пензлик свій і палітру,
Змалювать бо не зміг
Колір дивний очей. Лихварі
Місто міцно приспали,
Колихали під спів-замовляння,
Та прокинулось враз,
Мов собака, який вчув біду.
Утомили вокзали,
Сльози, довгі з тобою прощання,
Ти поїхав й забрав
Душу міста. Нову не знайду.
Світлина - імовірно Юрій Босий. На жаль, уточнити не можу, бо 16 вересня фотограф раптово пішов з життя. http://dancor.sumy.ua/news/newsline/510199
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023632
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2024
автор: макарчук