To miasto nie mówi
W nim twój głos nie dociera. Jeno
liście
Pod nogami szeleszczą
Ochrypłym szeptem starych kaset
Jak artysta niezdolny
Оn porzucił paletę i pędzle
Bowiem nie przekazał
Tych oczów odcień zmiany
Spał on za długo
Uśpiony obietnicą
jak pies oddany
Zło Zwęszył i się Obudził
Miasto zmęczone
westchnęło od dworca I długich żegnań
Trzeci miesiąc nie mogę
odnaleźć treści którą odpędził
Переклад польською мого вірша
Оригінал:
Місто це оніміло
Бо твій голос не чути, лиш вітер
Й лист сухий біля ніг
Шурхотять, мов касети старі.
Як художник невмілий,
Що зламав пензлик свій і палітру,
Змалювать бо не зміг
Колір дивний очей. Лихварі
Місто міцно приспали,
Колихали під спів-замовляння,
Та прокинулось враз,
Мов собака, який вчув біду.
Утомили вокзали,
Сльози, довгі з тобою прощання,
Ти поїхав й забрав
Душу міста. Нову не знайду.
Вірш російською:
https://youtu.be/YPpbp4Xf7hw?si=Lc_lHDWAvQf8mmQC
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023634
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2024
автор: макарчук