[b][i][color="#053ca8"]Кулаком себе б»є в груди,
Моя жінка Настя.
- Де у тебе взялись люди
Що приносять щастя !?!
Кажеш, що від них тепліше,
Смуток геть зникає.
Навіть небо яскравіше,
Як веселка грає.
Ти до них готовий бігти
Хоч і серед ночі.
І дарма, що в тебе діти,
Дбать про них не хочеш.
Тих людей тобі скривати
Совсім і не гоже.
Запроси-но їх до хати,
Познайомиш може...
-Он дивись, ці люди,Настю…
Поряд, біля брами.
Та, нажаль, і Петьку, й Васю
Звеш ти…алкашами.[/color][/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023664
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2024
автор: Любов Іванова