Нам так завжди бракло повітря
У цьому потопі із льоду та лави
Рахуючи повні, ночі й сузір'я
Тебе чекали, тебе завжди чекали.
Якби сильно нам не боліло
Скільки б життів не прожили
Скільки зим ніби мить пролетіло
За тобою ще досі тужили.
Ті графіки, плани, маршрути по колу
Часу нам було завжди мало
Із серця в серце знову холод
Тебе чекали, наївно та невміло.
Нам доста було книг і віршів
А ті розмови ніби повені вкривали
Лічені дні згорали і невтішно
Тебе чекали, чуєш,
Тебе завжди чекали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023677
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2024
автор: Shum