Осінь... - Пора гарячого чаю
Та спостерігання дощу крізь віконце...
Пора, в якій кожен, мабуть, помічає,
Що листя дерев дуже схожі на Сонце...
Як Сонце вони в переносному значенні -
Вони жовті, червоні, а ще помаранчеві,
Та ніби для милування призначені,
Світлом ось цих кольорів всіх збагачені...
В похмуру погоду та, навіть у дощ
Вони на деревах усіх, наче сяють,
Та йде від мурашок волосся все сторч,
Коли на нас враження красою справляють.
Осінь... - Пора кольорового листя
І чаю гарячого... І кави... Й какао...
У кожного з нею почуття особисті,
А от які саме? - Це дуже цікаво!
© Сережа Мельник, 2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023710
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2024
автор: Сережа Мельник