ВИСОКО ПРАЦЮ ВЧИТЕЛЯ ЦІНІТЬ
Висо́ко працю вчителя цініть,
Його зоря ніко́ли не погасне,
До вчителя знання черпати йдіть,
Бо сіє він і вічне, і прекрасне.
Учитель від зорі і до зорі
З конспектами і зошитами всюди,
Йому не всюди світять ліхтарі…
Чи цінуватись вчитель за́вжди буде?
Чи шану будуть за́вжди віддавать?
Та й чи оцінить вчителя держава?
Чи всі доплати будуть вщент знімать?
Так з вчителем чинить не мають пра́ва!
Знецінюють… знецінюють його,
Забувши звідки шлях свій починали,
Чому́ з ним так? Чому́? Скажіть… Чого́?
Хіба не вчителі усіх навчали?
Чи не було́ в усіх шкільних стежин?
Чи не лунав шкільний дзвінок роками?
Щоб ви́соко ціни́ть – мільйон причин!
Чи народились всі керівниками?
Висо́ко працю вчителя цініть –
Знання дає, неначе зерна сіє,
Цінуйте це і прикрість не робіть,
Він успіхам дітей завжди́ радіє.
Цінуйте те, що вчитель подає,
Бо учні, мов рілля з добірних зерен,
Мов райдуга, що мило виграє́.
Колоссям хай зростуть й не пнеться терен.
06.10.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023735
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2024
автор: КОРОЛЕВА ГІР