Не довіряю я…

Універсальний  потік  життя  на  Землі  не  впинний,
В  якому  історія,  ще  нікого  не  забула.
Людино!  Опануй  мову  своєї  Батьківщини.
Вона  знає  минуле,  сучасне.  баче  майбутнє...

Війна  -  хибна  і  підла  властивість  людського  роду.
Життя  -  це  свято  і  торжество  любові  в  природі.
Воно  є  тією  хвилиною,  миттю,  що  плодить...
На  світ  треба  дивитись  чесними  очима  й  гордо!

Не  довіряю  я  часам  прийдешнім,всяким  гадам...
І  прагну  зараз  правди,  миру  на  усій  планеті,
Щоб  німбом  чистий  небосхил  яснів  та  не  для  катів...
Бо  через  них  цей  світ  горить,  став  він,  як  тир  ракетний.

Мій  вільний  дух  ворожий  для  "панів"  за  кражу  й  зраду.
Гнітить  мене  покірливість  і  неуцтво  громади,
Бо  розпинають  нас  усіх  імперій  чинодрали,
Які  війну  почали,  а  нас  кинули  до  страти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023737
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2024
автор: Маг Грінчук