В пшеничнім морі хвилі колос хилитають,
В безмежний степ з’єдналися поля.
Смак хліба люди добре знають,
Хто із землею поєднав свої життя.
Світанків запах і вечірня втома,
Пекучий день замішаний з дощем,
Очікування рідних вдома,
Окроплений ранковим туманцем.
Кристали солі з потом додалися,
Енергію впитали грубих рук,
Під літнім сонцем мрії запеклися,
Коли комбайна пролунав знайомий звук.
Частинка долі схована в хлібині,
Хвала рукам, які годують нас!
Щасливі ті де хлібороб в родині,
Бо їхня праця гідна в нашій час.
Багато хто залишив свого плуга,
Пішли на фронт змінивши ремесло.
Тож мирне небо теж їхня заслуга,
Сумує степ за ними і село.
Бажаєм миру і повернення додому,
Нехай квітує радістю земля!
Щоб тіло ваше відчувало втому,
Лиш після того, як засієте поля.
7.10.24р. Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023843
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2024
автор: Степан Олександр