вже височіє небо дивне синьооке
за ним стоїть піщана тьма
здається звук з печери десь глибоко
здалека відчувається пекельна bra
вже світ здається милим та потворним
в майбутнє ллють кленовії дощі
а ми блукаєм мабуть десь за перебоєм
в горах шукаєм щастя й мир в душі
видніє ясен місяць здавна повен
і кров в аорті запікає лютий щем
де кров і ненависть пліч-о-пліч десь у боці
туманить розум серце та в нірвані дзен
в душі у просвітах не розцвітають квіти
покриті воском дощ й шалений іній
зів'яне та зомліє гірко листя в пройдисвітах
зшумлять й згудуть тапери у колізій
видніє небо синє й дивне й яснооке
не відчуваєм ми спекотного тепла
де страх та ненависть пліч-о-пліч десь під боком
затьмарює духовний фарс й осінній стан
шалено прагнем доброти в потворнім світі
моралі та чеснот в ріці зійти і перейти
де морок тисне мозок у світськім зеніті
в славетних думах ми шукаєм чистоти
18.09.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023845
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2024
автор: Мирослав Екман-Кременецький