Оригинал:
САВОЙСКИЕ ОТРЫВКИ
1
В синее небо ширя глаза —
Как восклицаешь: — Будет гроза!
На проходимца вскинувши бровь —
Как восклицаешь: — Будет любовь!
Сквозь равнодушья серые мхи —
Так восклицаю: — Будут стихи!
ОТРЫВКИ ИЗ МАРФЫ
Проще, проще, проще, проще
За Учителем ходить,
Проще, проще, проще, проще
В очеса его глядеть —
В те озёра голубые…
Трудно Марфой быть, Марией —
Просто…
И покамест .......
Услаждается сестра —
Подходит .........
— Равви! полдничать пора!
Что́ плоды ему земные?
Горько Марфой быть, Марией —
Сладко…
Вечен — из-под белой арки
Вздох, ожегший как ремнём:
Марфа! Марфа! Марфа! Марфа!
Не пекися о земном!
* * *
Стыдно Марфой быть, Марией —
Славно…
* * *
Бренно Марфой быть, Марией —
Вечно…
* * *
…Все-то мыла и варила…
Грязно Марфой быть, Марией —
Чисто…
3
ОТРЫВКИ РУЧЬЯ
Подобье сердца моего!
Сопровождаем — кто кого?
Один и тот же жребий нам —
Мчать по бесчувственным камням,
Их омывать, их опевать —
И так же с места не снимать.
Поэт, ...............
Сопровождающий поток!
Или поток, плечом пловца
Сопровождающий певца?
= = =
........ где поток —
Там и поэт…
* * *
…Из нас обоих — пьют
И в нас обоих слёзы льют
И воду мыльную ........
............ …в лицо не узнают.
Сентябрь 1936
Мій український переклад:
Савойські уривки
1
Дивлячись в небо, повне краси,
Як ти гукаєш: - Час для грози!
Прийде чужак, і у погляду мить
Як ти гукаєш: - Час полюбить!
Так я крізь сірість, байдужу до вас,
Вигукну раптом: - Віршові час!
Уривки з Марти
Легше, легше, легше, легше,
Ось Учитель – ось і ти.
Легше, легше, легше, легше
Прагнути до ясноти,
У блакить очей поринуть…
Важко Марті, а Марії –
Легко.
Як сестриці .......
Радість серця знов пізнать -
Підходить .......
-Равві! вже іди полУднувать!
Що йому плоди земнії?
Гірко Марті, а Марії –
Смачно…
Вічний – з білої ось арки
Подих, що, мов ремінь, б’є:
Марто! Марто! Марто! Марто! Марто!
Не турбуйся про земне!
* * *
Сором Марті, а Марії –
Слава…
* * *
Тлінне Марті, а Марії –
Вічне…
* * *
… Ти все мила, все варила…
Брудно Марті, а Марії –
Чисто…
Уривки ручаю
Подібність серця ти мого!
Ми супровід – та хто кого?
Один нам жереб поміж всіх -
По каменях нечулих – біг,
Їх омивать, оспівувать –
Й так само з місця не знімать.
Поет, ...............
Що супроводжує потік!
Чи то потік, плечем плавця
Є супроводом для співця?
= = =
……де потік –
Там і поет….
* * *
…. З нас обох – п’ють
Й до нас обох сльози ллють
І воду мильну........
............ в лице не впізнають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023849
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2024
автор: Валентина Ржевская