Під уклон...
як на санчатах.
Розігнались
і все вниз,
У вухах у всіх свищить.
Це уже не зупинить.
Бог підгору повезе?
Є надія!
кажуть є.
Шарлатан на шарлатану,
рвуть і рвуть.
Це ж просто жуть.
Коміки з екрану ржуть
І гребуть вони, гребуть.
На санчатах по асфальту.
Ми не діти
й це не жарти.
-А законність де?
-Нема.
-Це ж війна.
Мов та Умань
вся країна.
Ой, засрали Україну
та зробили тут руїни.
На санчатах покатались,
Голі й босі ми остались.
Залишилось - запрягтись,
знов на гірку й зразу ж вниз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023906
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2024
автор: oreol