Неба вариво сірим піниться,
місяць осені - холоди.
Задощило у Луцьку, Вінниці.
Вже і Київ набравсь води.
А тим часом у Сумах спраглими
почувалися всі сади.
Вись небесну раптово зрадили
краплі крупні та холоди.
Загриміли дверима янголи, -
полетіли потоки вниз.
Затремтіло вустами в’ялими
все живе. Загудів карниз.
Пролилося дощем цим божим, і
пригадала смарагди трав -
як ступали по них до ложа ми… -
і як ти мене цілував.
Млин захмарний своє молотиме.
Червень був, як ми, молодим...
От і осінь тече із водами.
Жар минувся. Вже - холоди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023921
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2024
автор: Надія Позняк