Свіча палає, як і те життя!
Коли горить яскраво, коли гасне…
А як легенький вітерець ще й повіває,
Прислухайся, свіча пісень співає.
Потріскуючи полумʼя горить.
Дарує спогади, натхнення…
Ти спробуй зупинить цю мить,
Відкласти свої справи сьогодення.
Поглянь, як вогник ось танок веде,
То вниз, то вгору підіймаючи свій стан.
Він знає, що життя його мине,
Тому не переймається за чийсь там план.
Горить для себе і чарує всіх довкола.
Дарує світло і своє тепло.
Свіча повинна бути в кожного з нас вдома,
Щоб цінували ми життя, що нам дано.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023923
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2024
автор: Інна Зорич