О ні, ти не вмер (Присвята Б. Сташківу)

ПРИСВЯТА  Б.СТАШКІВУ  НАРОДНОМУ  АРТИСТУ  УКРАЇНИ.

Сумно  ,що  такі  співаки  з  золотим  голосом  відлітають  від  нас,  так  рано.
У  засвіти  ідуть  найкращі.

Жаль  ,що  по  телебаченню  їх  не  показують  ,а  лиш  любимчиків  власника  телеканалу  .

Він  був  моїм  кумиром.
В  молодості  слухала.Довгий  час  не  чула  про  нього.
І  ось  почула  знову.Та  на  жаль  дуже  пізно....
Ніхто  не  рекламував  його  талант.

О  ні  ти  не  вмер!,  ти  -  будеш  жити  в  піснях...
Твоя  пісня,  то  -  біла  птаха  у  небі.
Нахилить  сонечко  весни  до  гір  Карпат
Зацвіте  червона  калина  для  тебе.

Прощається  золота  осінь  з  тобою  
Старі  дуби  тобі  вклоняються  до  ніг.
Вмивається  небо  гіркою  сльозою...
Встеляє  квіти...  сіє  перший  білий  сніг.

Злетів,так  рано  сизокрилий  птах  у  даль  
Отой  ,що  будив  співом  Карпати  гори  .
Лишив  глибоку  рану  на  серці  ,печаль  
Схилили  голову  над  ним  осокори.

Обірвалась  струна  пісня  лебедина
Трембіти  голос  ,так  бентежно  лунає.
Затужила  за  тобою  вся  родина
Золота  осінь  кленовий  лист  встеляє.

Богдане,  ти  -  соловейко  України
Тобі  голос  виточив,    як  алмаз    Господь.
Щоб  голосним  дзвоном  будив  цвіт  калини
В  снігах  розквітав  первоцвіт  -  душа,  і  плоть.



















адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023931
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2024
автор: Чайківчанка