Я би випила з тобою кави,
Так, просто, поспілкуватись залюбки,
Щоб поговорити, як у тебе, в мене справи,
Щоб просто від думок буття втекти.
Встрінемось раптово, на зупинці,
Обійми теплі й посмішки нам до лиця.
Нас затишно кав’ярня закличе на гостинці
Й продовжимо розмову ми з кінця.
Я би випила з тобою кави,
Тепло розмови серце гріє нам –
Світлини в соцмережі, робота, діти, справи,
Час зупинився, нема ніяких рам.
Пронизлий вітер холодно лоскоче
І дощ осінній все в парасолі гра.
Та нехай триває мить, бо спогади шепочуть
Про вогник той, що серце зігріва.
10.10.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023954
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2024
автор: Аліна Ємельяненко