***

час  —  це  вода…  вода,  що  тече  в  пісок.
хто  там  живе  —  у  за́мках  з  води  й  піску?
хто  там  мовчить,  неначе  язик  відсох,
наче  нема  зв'язку?

боляче  бігти  —  ноги  свинцеві…  ртуть
неба  німого  манить  вдалечині.
як  зрозуміти:  ті,  що  по  мене  йдуть,  —
вбити  хотять  чи  ні?

дихати  важко  —  чортів  пісок  навкруг.
камінь  на  серці  тисне,  пече  й  болить.
як  запитають,  ворог  ти  нам  чи  друг  —
матимеш  тільки  мить.

десь  у  мені  ще,  може,  є  хтось  живий.
може  когось  врятують  кінець-кінцем.
пізно  тікати  —  схиблені  йдуть  на  "ви",
з  чорним  ідуть  женцем.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023988
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2024
автор: Eumenide Meuni