Ти мене тільки поклич

Не  шукай  мене  ,не  чекай...
Я  не  прийду  до  тебе  більше.
Зі  мною  в  почуття  не  грай...
Бо  вже  не  буде,  як  раніше.

Ти  -    шальний    вітер  у  полі
 Від  твого  подиху  в'яне  цвіт.
А  я  вільна  пташка  на  волі,
Яка  любить,  цей  прекрасний  світ.
 
Я  не  твоя  власність  ,  не  річ,  
Що  блищить    ,як  алмаз  в  мовчанні.
Ти  гроза,  сльоза  з  моїх  віч
Невідомість  у  вічнім  чеканні.

А  ти  мене  тільки  поклич...
Прилечу  ,як  птах  на  світанні.
І  витру  сльозу  з  твоїх  віч
Зацілую  уста  в  коханні.

Ми  з  тобою  такі  різні  
Доля  дає  нам  шанс  у  житті.
Щоб  цвіли  ,  як  квіти  пізні...
Горіли  полум'ям  в  почутті.

Я  ,  як  самотній  місяць    вніч,
Пливу,  як  човен  у  тумані.
Запалюю  тисячу  свіч
Тобі  освідчуюсь  в  коханні.

Ти  -  Всесвіт    -    голубе  небо...
Маяк  у  синім  -  синім  морі.
Нахиляю  лиш    для  тебе,
Яскраві  зорі,  ясні  зорі.

Я  люблю  тебе  ,  як  життя
До  божевілля  ,до  нестями.
Ти  моя  любов  -  почуття
Ніжна  пісня  під  небесами.

 Я  полечу    у  небеса....
Там,  де  кружля  білий  -  білий  птах  .
Твій  голос  ,  як  чиста  роса
 Дарує  мить  щастя  у  піснях.







адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024086
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2024
автор: Чайківчанка