Не чекай, коли осінь постукає в двері
Та на скроні твої упаде жовтий лист,
На малюнку життя, мов на білім папері
Знов думки у небесся тихенько знялись.
Як птахи полетіли у вирій і згодом
Нагадали мені щекотливі часи,
Мов мережка вплелася привабливим родом,
Забринівши у серці світанком роси.
А ти просто живи, насолоджуйся світлом,
В нім багато печалі та чарів неменш,
Бачиш серце твоє ожило та вціліло,
Бо краса та добро досягли в світі веж.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024096
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик