я мрію…

я  мрію...  немовби  уві  сні  в  казкових  мандрах
і  з  успіхом  співаю  я  тобі  п'янкі  пісні
окрилившись  з  надією  в  бою  у  думних  лавах
порину  я  у  місяць  надзвичайний  в  провесні

і  сонце  прочудом  сміється  у  неволі
у  небесах  клекоче  пісню  терпкий  жайвір
де  в  луках  запече  звір-сонце  з  болем
спіткаючи  тамтешній  давній  моря  дайвінг

дельфіни  в  морі  хвилями  згасають  влітку
deсерфінг  задає  немов  шпилясту  bra
в  багатогранності  життя  як  цар  в  барвінку
влітає  білий  голуб  і  запалює  вогонь  добра  

знівечена  броня  у  таймі  тужно  доленосить
десковує  серця  у  костобрамі  та  в  вогні
задертий  шовк  мов  мозок  духу  деізносить
я  мрію...  про  тепло  та  затінок  в  своїй  душі

я  мрію...  у  надзвичайно-теплих  довгих  луках  
стрічати  зацвітаючу  висотність  у  календарі
неначе  осінь  притупляє  біль  у  дощових  сполуках
доволі  забарившись  у  сірчаній  брамі  та  броні

28.10.2019

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024099
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2024
автор: Мирослав Екман-Кременецький