Куди зникають геть старі коти,
коли почують позов потойбіччя,
в таємних стежках скорюючи вічність,
до бесіди сумній на самоті.
Коли в обіймах злістної зими
весни чекати - думка не найкраща,
чіплятись щоб за те життя пропаще,
тому зникають без звістки вони.
А день новий виде́рся на дахи,
нічних слідів розплутуючи низку -
кошак-молодик залицяв до кішки,
втім не до справ чпурнув, ще й навтьоки.
Куди зникають геть старі коти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024103
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2024
автор: Да Доша