Райнер Марія Рільке МУЗИКА

Що  граєш,  хлопчику?  Заповнюється  сад,
немов  шепочуть  кроки  повеління.
Що  граєш,  хлопчику?  Дивись,  твоя  душа
заплутається  в  заростях  сірінги*.

Як  виманиш  її?  Ці  звуки  як  темниця,
вона  в  них  загубилась,  заблукалась;
сильніша  за  твоє  життя  ця  пісня,
що  з  твоїх  мрій,  ридаючи,  прорвалась.

Вели  їй  змовкнути,  нехай  душа  спокійно
вернеться  звично  до  припливів  і  відпливів,    
туди,  де  виростала  мудро  й  вільно,
перш  ніж  ця  ніжна  гра  її  заполонила.

Як  її  крила  падають  безсило:
Ти,  здатен,  мрійнику,  польоти  погубити,
твої  сумні  пісні  підріжуть  її  крила,
щоб  через  мур  до  мене  не  злетіла,
коли  покличу  радість  розділити.
[i]*  Сірінга  –  одна  з  німф-гамадріад,  які  народжуються  й  гинуть  разом  з  деревом.  Сірінга  шанували  Артеміду  і  берегла  свою  цноту.  Боги  й  сатири  не  раз  домагалися  кохання  прекрасної  діви.  Закохався  в  неї  і  сатир  Пан.  Втікаючи  від  нього,  Сірінга  кинулася  до  річки  Ладон,  благаючи  своїх  сестер  наяд  захистити  її.  Наяди  перетворили  її  на  очерет,  який  колихаючись  від  вітру  видавав  жалібні  звуки.  Пан  зробив  з  очерету  багатоствольну  флейту,  яку  називають  панфлейтою  або  сірінгою.  За  іншою  легендою  сірінга  й  авлос  були  винайдені  Марсієм.[/i]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=uICysLwkzDA[/youtube]

[b]Rainer  Maria  Rilke  MUSIK  [/b]
Was  spielst  du,  Knabe?  Durch  die  Garten  gings  
wie  viele  Schritte,  flüsternde  Befehle.  
Was  spielst  du,  Knabe?  Siehe  deine  Seele  
verfing  sich  in  den  Stäben  der  Syrinx.  

Was  lockst  du  sie?  Der  Klang  ist  wie  ein  Kerker,  
darin  sie  sich  versäumt  und  sich  versehnt;  
stark  ist  dein  Leben,  doch  dein  Lied  ist  stärker,  
an  deine  Sehnsucht  schluchzend  angelehnt.  -  

Gieb  ihr  ein  Schweigen,  daß  die  Seele  leise  
heimkehre  in  das  Flutende  und  Viele,  
darin  sie  lebte,  wachsend,  weit  und  weise,  
eh  du  sie  zwangst  in  deine  zarten  Spiele.  

Wie  sie  schon  matter  mit  den  Flügeln  schlägt:  
so  wirst  du,  Träumer,  ihren  Flug  vergeuden,  
daß  ihre  Schwinge,  vom  Gesang  zersägt,  
sie  nicht  mehr  über  meine  Mauern  trägt,  
wenn  ich  sie  rufen  werde  zu  den  Freuden.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024173
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2024
автор: Зоя Бідило