«Свої святині пам'яті. . !»

***

Ці  --  маленькі  та

Непримітні,  нічим  --  

Люди,

Які  просто  живуть,

Народжують  дітей..,

Бухають..,

Сваряться..,

Жартують..,

Співають  пісень..,

Сумують..,

Плачуть  та  не  думають

Про  погане,

Яке  їх  само  знайде  --

Якось,  мимоволі,

Бо...

Всі  ці  люди  є  --

Нація,

Як  один  організм,

Що  держава,

Яка  живе  своєю  мовою,..

Знаннями..,

Бажаннями..,

Накопиченням..,

Внуками  і...  тим  миром,

Що  є  сьогодення..,

А  тому  --

Всі,  вони,  будуть

Захищати  своє,

Хоть  і  найменш  дороге  --

В  очах  когось,

До  останньої  краплі

Крові,

Як  герої,  що  не  знають

Страху,

Якщо  хтось  попробує

Все  це,  що  є  найменш

Дороге,  комусь

І  найдорожче  --  українцям,

Відняти,

Як  суть  волі,

Бо...

Бійтеся  українців,

Що  вертаються,

Зі  зброєю  в  руках,

Вернути

Свої  святині  пам'яті..!
_____________________________
13.10.2024;  Paris  (Aurora)  ========================

(!!!)

Auteur    :::

 Катинський  Орест

 (Katynskyy  Orest)

=======================









адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024182
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2024
автор: MAX-SABAREN