Завітала осінь, осінь рудокоса.
В охру одягала сади і двори.
Вербам фарбувала довгі сиві коси
в ніжно-золотаві теплі кольори.
В небі малювала ясну синю просинь.
Мережево ткала з шовкових ниток.
В споришах губила срібні перли-роси.
Голубила ніжно пелюстки квіток.
Під ноги стелила килимок із листя.
Закружляла з вітром в бистрому танку.
Одягла калину в червоне намисто
й сховалася в лісі-- бачили таку!
Zoja 12.10.2024
Зоя Міщук
Світлина з мережі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024186
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2024
автор: Zoja