широким шляхом без перерви
з вітрил червоних з довгих яхт
з предметів віщих тінь Мінерви
хапай мерщій чіпляй на цвях
засієш просом - зійде морок
одне скажу: - сивіли мруть!
реліктом збуджений вівторок
дива людські не доженуть
у глушині що не зустрінеш
регоче дзеркальце старе
міських зозуль зрадливий ідиш
полює серце дощове
чим довша радісна негода
тим голосніший спів харит
де сенс життя - минуща врода
здобуток – смерті сухоцвіт
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024211
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2024
автор: bloodredthorn