Хандра назріває осіння,
Та падає листя у вічність,
Душа затаїла свавілля,
Не треба годити, май стійкість.
Летять журавлі, десь курличуть,
І холод зривається з вітром,
Тож літо відтоді й не кличу,
Нового затятий я свідок.
Ось ліки, потрібні потому,
Сказати, працюють і досі,
На гучність вмикаю хард-року,
Мій настрій здивує враз осінь!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024254
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2024
автор: liza Bird