[b][i]Я пірну з головою в осінь!
Нехай ніжать мене тумани..
Серед сірого неба - просинь,
Кольорових заграв дурмани.
Загублюся в осіннім листі...
Подих свій сховаю у вітрі...
Сонце гріє промінь в намисті
Діамантів-крапель в повітрі.
Іще шелест по лісу зтиха,
Іще димом пахне негода...
Не клич осінь чорного лиха.
Хай не плаче дощ на догоду.
Мене не шукай у серпанку,
Бо душа у полоні спліну..
Павутиною тінь на ганку -
Ніхто не помітить підміну.
Звати будеш - я не озвуся...
І не треба мене шукати.
Просто в осені я втоплюся,
Не треба мене рятувати...
14.10 24
[/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024301
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2024
автор: AKM