Війна не за горами, за дверми.
Розстріляні тіла лежать у полі.
Як важко залишатися людьми,
коли роїться зло на видноколі.
Приймає воїн мученицьку смерть,
його рашисти давлять танка траком,
пішло життя сьогодні шкереберть –
знецінене – це головна ознака.
Чи відвернувся Бог від нас, чи ні?
Од вибухів закашлялася осінь…
Але чомусь ввижається мені,
що він до нас не повертався зовсім.
14.10.24р.
Складна тема. Чому Всевишній так знищує Україну.
Так це чи ні хай висновки робить кожен для себе.
Але 1919, 1922, 1932-33, 1946 + дві світові війни
і теперішня війна прокотилися нищівним валом
територією України. Це думка особисто моя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024318
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2024
автор: Микола Соболь