Осіння мить

А  осінній  день  душу  срібнить,
Огортає  так  ніжно  теплом.
Миле  сонце  серце  золотить,
День  обіймає  своїм  крилом.

А  піснеспів  вже  лунає
Наповняє  любов'ю  нас.
А  погожий  день  стихає
І  дрімає  серед  терас.

Осінь  малює  гобелени,
Картини  такі  неповторні.
Розтривожила  вона  клени,
Лунають  голоси  мінорні.

Птахи  у  вирій  полетіли,
Теж  пізнали  осінню  красу.
А  люди  осені  зраділи,
Вона  робить  все  так  завчасу.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024326
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2024
автор: Віктор Варварич