Життя – не лірика, не плин міфічних рим.
Життя – поточних днів мініатюри.
Комусь – погідний штиль, кому – екстрим,
хтось починає ранок з увертюри.
Життя – це те, що конструюємо самі.
Життя – коштовний камінь без огранки.
Важливо все ж – не сновигати у пітьмі,
й означити чіткі життєві рамки.
Життя – невпинний пошук і постійний рух.
Життя – для проб і успіхів потреба.
І той щасливий, хто у щасті й в дні розрух,
із вдячністю звертається до Неба.
Життя – курйози, вчинки, промах, шанс, урок.
Життя – до мудрості тропа і досвід.
Життям покарана за кожний хибний крок.
Втім, не здаюсь, настирно вчуся й досі.
10.03.2020
ЛЮБЛЮ ЙОГО
А я люблю, йому освідчуюсь,
новий рік стріли щойно вдвох.
Немає сліз, не місце відчаю,
є низка щастя і тривог.
Колись сміялась і лукавила,
щоб наш союз тіснішим став,
тепер азарту градус вбавила,
потихшав гонор неспроста.
В минуле більш не озираюся,
і довіряю почуттям.
Втім, по секрету вам признаюся,
люблю по-справжньому – ЖИТТЯ.
05.01.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024337
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2024
автор: на манжетах вишиванки