у щойно вижатім лимоннім лаймі
блукаю я немов не вижитий вожак
тернова стража мов гуляє в таймі
у зберігаючій мелодії дзвінко співа вояк
запеклий бій двоїть в Веронії-обійсті
в стрілецькій долі зубожить давно
немов тірольський спів в ладу дорійським
дає потужний злив піску на дно
лиманний чан всезаливаючись у лоні
нашіптує пекельним відзвуком добра
неначе вітрогон температури в скронях
димить звірюгою-жагою у тонах тепла
летко-пастельний гучномовець-вітродув
нагадує здалека ніжну та сумну ожину
здебільшо-лико натяга дзвінку струну
у бархаті двобою мов гірку та дивную перину
у щойно вижатім лимоннім лаймі
блукаю мов не вистражданий паж
в терновій стражі задзвенить у таймі
де зберігаюча мелодія впаде в стрімкий купаж
06.12.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024339
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2024
автор: Мирослав Екман-Кременецький