Ча

Заварю  собі  чай
З  Піднебесної,
Із  старого  дерева  
Верхні  листочки.

Поки  вода  гріється,
Розставлю  фігурки,
Оберу  під  настрій  
Міні  точу.

На  чабані  
Розставив  приладдя:
Чайний  дух
У  центрі,  
А  збоку  -  піали.

Справедливості  чаша,  
Що  зветься  чахай,  
Незворушно  чекає
Нової  управи.

Поділити  на  двох  
Одинаково  й  порівно
Ча,
Що  пролито  з  гайвані
Між  землею  і
Небесами.

В  три  ковтки
Посиди,
Посмакуй  і  проживи
Майстерність,
Набуту  рокаМИ.

©  Богдан  Кухта
Підтримати  автора  (на  чай):
4441  1144  2483  1947  -  моно
4149  4999  9060  2763  -  приват

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024375
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2024
автор: Kukhta Bohdan