Татусь... завжди снував при ділі,
Бо майстром на всі руки був.
Чи збудувати дітям дім свій –
Копать колодязь, хоч добу...
До всіх професій мав він нахил,
Секрети й тонкощі пізнав.
Ходив по даху наче птаха
Й землиці запах полюбляв...
Там виноград – сортів багацько –
Ростив на радість нам усім...
А біля вуликів як хвацько
Вправлявся... в соняхів красі...
Та й вечорами шив шкатулки
Красиві, з фото... в кольорах;
З ниток в’язав рибацькі „ штучки ”:
Нічний рибалка при зорях...
На мотоциклі мчав у леті,
В селі – не треба й мерседес!
І тесля й столяр, і електрик –
В лиці однім – сто сім чудес!
В більярді жоден супротивник
Не міг його здолати в лад;
Як в доміно – якимось дивом
Перемагав усіх підряд!
В майстерні, з самого дитинства,
Моїм рукам натхнення дав.
Татусь мій рідний, Боже диво,
Ти всім добра лише жадав...
Завжди в мозолях робітничих
Долоні, жорсткі і тверді;
Кремезний, сильний, доброзичний –
Він був, а не чекав надій...
З відкритим поглядом блакитним,
Димів й чарчини не цуравсь –
Був оптимістом сміхотливим,
Всім любий, зо всіма він знавсь.
Життя нелегке й небагате,
Не видатне, просте людське...
Я не забуду тебе, Тато,
Серденько любе,... дороге...
В’ячеслав Шикалович
02.04.2006р. – 14.10.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024389
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2024
автор: Променистий менестрель