* * *
Ще вітер вночі не квилить,
приласкує, мов востаннє,
а встелений долі килим
просвічує сонце раннє.
Теплінь розливає небо
на землю, від листя жовту,
і вечір іскриться щедро
од вікон в озерних водах.
Опівночі жовтень скине
ще дрібку із кленів листя,
й ледачо у темінь згине
шукати якесь обійстя.
На ранок в безхмарний простір
влетить листопад студений,
за носа вщипне морозцем,
й мерщій дремене від мене.
31.10.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024391
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2024
автор: на манжетах вишиванки