Вона кохає, а він — ні,
Вона страждає в темноті,
Пускає сльози у вікні,
А він блукає у житті.
Вона чекає кожну мить,
Коли повернеться кохання,
І як цю біль їй зупинить?
Куди подіти це страждання?
Їй жити хочеться завжди,
Забути біль свою у грудях,
Мовля собі: «Допоможи!»
Та як знайти його у людях?
Вже ніжні очі ті не можуть
Терпіти це страшне буття.
Можливо, люди допоможуть
Забути їй страшне життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024420
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2024
автор: Софія Черниш