Вишенько-черешенько, дай-но свою ягідку,
вже червленим сонечком червень майорить,
він до мене, вишенько, завжди буде лагідним,
сповиватиме теплом літа кожну мить.
Під ногами оболонь травами застелиться,
над рікою і в ріці неосяжна синь,
тче павук на квіточці чарівну куделицю,
сядь зі мною обруч, друже, та перепочинь.
17.10.24р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024448
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2024
автор: Микола Соболь