Носити в серці чудернацьке відчуття,
Уламки страху. Крапка. Ти один.
Вдягнути кардиган й забруднене взуття,
Сказати: «прощавай». Дорівнює - спочин.
Іти, коли пищать тривожні скрипки,
А коми зникли, чи вийшли у вікно.
Волосся відстригаю, щоб не вставало дибки,
Осіннє листя навіть, під деревом зблідло.
Настільки цей процес, давно вже запальний,
Конструкція підбита. І сльози висихають.
Повернешся ти друже, близький та крижаний?..
Бо рибки із озер за мною виринають.
Це бути полоненою, коли висить в зорях,
Той страх і накриває. Безсонні лячні ночі.
Одинадцятий рік. Чекаю бідолах,
Що від початку любі і шкода неохочі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024480
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2024
автор: Eli Romantica