До матерів
Коли ти мати, пам’ятай уроки,
Що продиктовані давно життям:
Слід іноді робить суворі кроки,
Аби не мати потім каяття.
Не смій рабою дітям ти ставати,
Бо маєш іншу місію в житті:
Ти є не просто жінка – їхня мати,
Хоч досить часто діти не святі,
Бо ж забувають, ким вони зачаті
І викохані за багато літ,
В твоєму лоні їх лежить початок,
Твоє крило їх вивело в політ.
Життя частіш скидається на грози,
Де грому вистачає і води,
Тож діти мають висушити сльози,
Коли тебе торкне крило біди.
І посмішкою засміються очі,
І ти стаєш багатшою за всіх,
Адже сумління вже тебе не точить,
І ти не усвітомлюєш свій гріх!
27.08.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024484
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2024
автор: Ганна Верес