спитай у вітру родом із виноградників
скільки потрібно проміле кисню в крові
щоб підкоситися у траву
щоб викашляти під кору
павучка який вміє плести з нуля легені
щоб він повторив і тут —
над мурашиним ринком
де краплини роси — по гуртових цінах
де самотній мухомор щоб бути нарешті зірваним
мімікрує під серце з білими цятками солі —
їдкої і чистої —
яка проступила одразу за всі роки
повнись
шуми
зростай
узгоджуй з деревами
входження в їхню тінь
тотожне просвітленню
відгорнувши лацкан кори
три аладінову лампу стовбура три —
до рудих порошинок в повітрі
до першого вдиху у відповідь
до витання павутинної поволоки
тоншої — значно тоншої —
за все що рветься
14.05.23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024485
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2024
автор: Тарас Яресько