Існую я, існує лихо,
Беззаперечно, я жива.
Тягнусь, тягнусь, тягнусь,
Та й тихо,
Ламаю скло свого вікна.
Стихійний плач, людина-пекло,
Я безіменна і чесна.
Дивлюсь, дивлюсь, дивлюсь,
Й запекло,
Коли в гріхах - вода лісна.
Зім'яті нерви, бруд і мило,
Багатогранне ганчір'я.
Та нищить, нищить.
І скінчило,
З театром суду заміжжя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024553
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2024
автор: Eli Romantica