[i]Відповідь тримається оманою...
[/i]
Хтось підривається й тихо, шалено злітає,
Хтось опускається, ніжно притиснувши сон.
Позмінна байдужість думками про вічне ширяє,
Майданам свободи навіює скований тон.
Лише парасолі мов пам'ять про сховані жари:
Немає надії на теплі, забуті місця,
Де кожен шукає свої доленосні муари,..
Яких не існує... з початку й до німо-кінця.
Умовністю дотику падає окіл у небо.
Усе заворожує погляд не зналих життя.
Хтось підривається... Де ти, незнана потребо?
Хтось опускається... Ночі підвладне виття...
15.10.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024598
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2024
автор: Сара Ґоллард