рука в руці немов морська стежина
зісмолоскилена душею поміж люду
у висічених пасивіках жерсть-торбина
оживає всю канву картин у луках
зваблює рука немов написана Роденом
у гарячих барвах в бурю всередвік
неначе зважена лайтовим теноверном
в ізгустку зрощена в садах навік
рука в руці немов стрімка надія
дарує ніжність теплоту й любов
згартована силенним тилом височіє
і хмарочосина жбурляє кулемет у кров
дивує рукосік кохання мов барель
що згойдує в раю дивопрощання
ізцілено-згуртована зворушена форель
блука по льоду в гомоні дивострічання
рука в руці веде любов-єднання
ізвиростившись здавна зпієтетивши дубно
немов зверхносить хустку до чарів кохання
і пробивши ймунітет сюди на дно
рука в руці одна любов на виживання
немов ожина зацвіте на ганку уві сні
в посічених листвою диб-дубів вдаряння
залає сміх у радості ще б пак напровесні
зійдуть у небо чуйно-ликі журавлі
зкурликані єством до бою та до болю
збентежені чуби немов казкові вівчарі
вже поростуть відчужено але враждою
рука в руці знедолена морська пірнина
злітає звідусіль в далеку височінь
у небі запалає щастя в невгамовну днину
зійде кохання-вогник в прірві вдалині
зсміється сонце закартавить дивомісяць
зійдуться руки зарум'янені у пелесах
покажуть рай і світлощастя та довіру
зійде лиш радість й ласка в небесах
10.01.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024636
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2024
автор: Мирослав Екман-Кременецький