А я просто дуже сумую
сам без тебе в сірому місті
серед темних домів хмарочосів
я один серед поглядів тисяч
я без тебе дуже сумую
я себе не знаходжу без тебе
я вдихаю повітря без кисню
я не бачу вже зірок на небі
мені знову тебе так замало
я блукаю один між світами
я до себе тебе пригортаю
і твій подих так серце ласкає
знову я між тугою та щастям
коли я тебе покидаю
мов хтось в небі мене вимикає
коли я тебе залишаю
твої руки на шиї як опік
хіба можна забути цю ласку
в поцілунках стаю непритомний
та у прірву лечу я в коханні
а ти зараз зі мною не поруч
і так серце моє розриває
я кидаю свій погляд у небо
свою душу я вже не чекаю
вона рядом тепер біля тебе
б'ється птахом у твоєму серці
вона крила твої та нарешті
вона с тою що видана небом
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024670
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2024
автор: Андрій Листопад