А зорі хитались, як хвіст у пави
Сплітали фіранку, лягали туманом
В'язали ночі і сизий вітер,
Тягнули синкопи твоїх надій.
І все було звично, немов би по нотах
Симфонія ночі з неоновим місяцем
Звучала і тихо в її закуліссі
Розходились відблиски по воді.
09.04.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024671
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2024
автор: Володимир Каразуб