Де над плесом вії

Відкидають  дерева  хребтами  тіні,
Лине  синім  сумний  перелету  чин,
Опадають  рядками  ужовклі  тліні,
Застрягають  пробачення  літніх  вин.
Букварем  обмальовані  зірки  клена,
Залишились  букетами  до  війни,
В  закордонних  кутах,  не  свята  потреба,
В  зачарований    сад  лише  промайни,
Біля  блискоти  зір,  де  над  плесом  вії,  
Розсердечене  листя  ховає  стан,
У  коріннях  верби  затаємні  мрії,
Невідомо-моркотно-знадливий  ман.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024693
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2024
автор: Валерій Лазор