вже сонце призвичаїлось з-за ганку
листками покриває срібна тьма
забарвлена життям та філіжанка
що кавоздійснена бажанням мов вуаль
неначе схована квітчаста ікебана
збагрована зажитком мов терня
і сонце усміхається хрустально
здіймає іній мов в снігу тефаль
вже сонце заходилося ізранку
деревами обвисла хмарочосна бра
ванільна суміш мов тертя здоварку
прикрашена немов барвистий fire
вже сонячна доба звичайна зранку
з-за ганку визирає спокій срібна тьма
немов ізжита філіжанка кави зварку
що здійснена терновим смаком мов вуаль
11.01.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024710
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2024
автор: Мирослав Екман-Кременецький